субота, 30 травня 2015 р.

 ХІМІЯ  + ФІЗИКА       
                                     
Яке повітря важче сухе чи вологе?

У повсякденному житті мало хто замислюється над тим, що таке щільність повітря і яке значення цей показник має взагалі в існуванні всього сущого на планеті. А між тим, ми щодня бачимо летять літаки, ширяють птахів, що злітають увись і падаючі вниз предмети і зовсім не замислюємося над тим, що саме параметр щільності повітря визначає наявність цих явищ.

Часто, проводячи відпочинок в різних місцях , ми говоримо, що в одному місці був вологе повітря, а в іншому – сухою. При цьому додаємо, що в першому випадку вам було легко пересуватися, дихати, а в другому ви відчували тяжкість при русі, дискомфорт, що не відчували при перебуванні в звичайній для вас кліматичної середовищі. У цей час, ми забуваємо те, що нам говорили вчителі ще під час навчання в школі на уроках фізики – вологе повітря має щільність меншу, ніж повітря сухе, а, отже, і маса його менше, ніж у сухого.

На перший погляд, це здається парадоксальним, якщо брати до уваги наші чуттєві відчуття, про які йшлося вище. Адже дійсно, як повітря, до якого ще додається вода у вигляді пари, може бути легше того, який води не містить?

Але це дійсно так, і відповідь на це, парадоксальний, на перший погляд, питання, вчені знали досить давно.

Вперше гіпотезу про те, що щільність вологого повітря нижче, ніж у повітря сухого, висловив великий Ісак Ньютон у своїй знаменитій книзі «Оптика», яка була видана в Лондоні ще в 1717 році. Проте, гіпотеза великого англійця не вміла успіху – до самого вісімнадцятого століття вчені не просто не приймали її, але і взагалі не відчували особливого інтересу до даної проблеми.

Щоб хоч якось наблизитися до розуміння проблеми – чому щільність повітря залежить від його вологості – слід згадати кілька відомих природних законів.

Наприклад, на самому початку минулого століття Амадео Авогадро, знаменитий італійський фізик, встановив , що незалежно від виду газу, якщо взяти його фіксований обсяг, то при однаковій температурі і однаковому тиску, кількість молекул в цьому газі буде величиною постійною. Ця величина і отримала пізніше назви константи Авогадро, так само став називатися і відкритий ним закон для газів.

Як проявляє себе цей закон, як залежить щільність повітря від температури, тиску і вологості можна переконатися на досить простому прикладі.

Як правило, сухий чистий (в хімічному сенсі) повітря, містить у своєму складі приблизно 78% молекул азоту, при цьому атомна вага кожної з цих молекул дорівнює 28. У складі повітря ще 21% належить молекулам кисню, атомний вага молекул якого, дорівнює 32. Один відсоток у складі повітря припадає на деякі інші гази, які присутні в ньому, але для нашого розрахунку цей показник будемо вважати несуттєвим.

Молекули газу, як відомо, мають властивість вільного виходу за межі резервуара, в якому знаходиться газ. Так от, Авогадро встановив таку закономірність: якщо в наш обсяг сухого газу, що містить, як ми умовилися, молекули азоту і кисню, додати молекули води, то вони і зроблять наше повітря менш щільним. Пояснюється це дуже просто – молекули води мають атомний вага менша, ніж у молекул азоту і водню, він дорівнює 18. А так як кількість молекул в заданому обсязі газу має бути постійним, то молекули води просто витіснили молекули азоту і кисню в складі повітря, замінивши їх собою. Таким ось способом і стає щільність повітря вологого меншою, ніж у сухого.

У цьому прикладі, правда, є одне протиріччя. Воно полягає в тому, що будь-який обиватель може вигукнути, як же таке може бути, якщо щільність води вище щільності повітря. Відповідь тут теж простий: вода присутня в повітрі у формі пари, який легше і азоту і кисню, а тому на таку «воду» поширюються всі закономірності, виведені геніальним Авогадро.

Важливо враховувати, що більшою мірою залежить щільність повітря від температури і тиску, ніж від вологості. Тому вологе повітря має меншу щільність, ніж сухий тільки за умови збереження однакових значень температури і тиску.