Існують такі відділи водоростей:
- зелені;
- жовто - зелені;
- бурі;
- червоні;
- червоні;
- золотисті;
- евгленові;
- діатомові;
- харові.
Водорості - еукаріоти, які на клітинному рівні відрізняються
хімічним складом клітинної оболонки:
- у примітивних форм оболонка пектинова;
- у морських (харових) – мінералізована;
- у бурих – альгулезна;
- у інших – целюлозна.
Водорості мають ще декілька відмінних ознак:
1. За складом пігментів:а) у зелених та харових - хлорофіл
(АВС) та ксантини (каротин, каротиноїди);
б) у червоних – пігменти фікобілінової групи (хлорофіл групи
Д);
в) у бурих, жовто-зелених та золотистих пігмент фукоксантин.
2. За кількістю, формою, розмірами пластидів (хлоропласта):
а) у хламідомонади та хлорели хлоропласт чашовидний;
б) у спірогири – спіралевидний;
в) в улотрикса – незамкнене кільце;
г) у діатомових – диско видний;
д) у червоних – дрібні, зернисті, різної форми.
3. За кількістю, формою, розмірами піреноїдів:
а) у хламідомонади та хлорели – прямокутні;
б) у спірогири – зернисті;
в) у діатомових – голі, без поживних речовин.
4. За запасними поживними речовинами:
а) у зелених, харових, евгленових – крохмаль;
б) у червоних – червоний крохмаль;
в) у бурих – ламінарин та дубильні речовини;
г) у жовто-зелених, золотистих та діатомових – хризоза,
лейкоза, волютин.
5. За розмноженням:
а) в улотриксових, червоних, бурих з’явилось чергування
поколінь;
б) у харових відсутнє безстатеве покоління.
Екологія водоростей.
1. Гідрофітон – прісноводні, солоноводні, хоча діатомові
можуть жити скрізь. Серед них є:
а) холодостійкі водорості – бурі та зелені, які є мешканцями
снігів і льодовиків;
б) теплолюбні водорості – червоні;
в) водорості гарячих джерел – синьо-зелені.
2. Едафітон (грунтові) – водорості пересихаючих водоймищ, калюж,
вологих грунтів – синьо-зелені та діатомові. Вони склеюють грунт і він стає
структурнішим.
3. Аерофітон – водорості, якими обростають дерева, стіни
споруд, будинки, асфальт, де була вода. Серед дуже багато діатомових.
4. Перифітон – водорості, що живуть на гідроспорудах (мости,
човни, водопроводи) та руйнують їх. Серед них також велика кількість діатомо
Значення зелених водоростей.
1. Накопичують органічні речовини.
2. Джерело кисню у водоймах.
3. Є поживою для тваринних організмів (улотрикс є кормом для
прісноводних риб, молюсків).
4. Хлорела, ульва (морський салат) використовуються людиною
в їжу.
5. Хлорела містить вітаміни і велику кількість білків, які
рівноцінні білку сухого молока.
6. Японці переробляють хлорелу у порошок і додають до борошна
при випіканні хліба.
7. У наукових дослідженнях використовують хлорелу,
хламідомонаду, ацетабулярію, вольвокс…
8. Хлорела вважалась космічною водорістю, але сьогодні вчені
дотримуються інших поглядів, тому що вона виділяє в атмосферу чадний газ і
оксиди нітрогену.
9. Викликають “цвітіння води”, чим завдають великих збитків
рибному господарству.
10. Зібрану зелену масу під час “цвітіння води”
використовують як добриво, а також використовують для виготовлення паперу,
картону, лаків, фарб.
Значення діатомових водоростей.
1. Найважливіші виробники органічних речовин (25% всієї
світової маси цих сполук).
2. Джерело їжі для прісноводних і морських тварин.
3. Відмираючи, діатомові водорості, стають джерелом поживних
речовин для живлення бактерій і найпростіших тварин.
4. Поживна цінність діатомей не поступається поживній
цінності картоплі та хлібних злаків.
5. У водоймах вони беруть участь у руйнуванні підводних
споруд і мостів, забивають водопровідні труби.
6. Наземні діатомові водорості беруть участь у ґрунтоутворенні.
7. Панцири діатомових водоростей використовують для
настроювання оптичних приладів і перевірки їх якості.
8. Кремнисті панцири відмерлих діатомей, що накопичувались
мільйони р., утворили дрібнозернистий порошок – діатомовий мул.
9. Діатомовий мул використовується в техніці для полірування
виробів і для фільтрування речовин.
10. З панцирів відмерлих утворилися осадові породи –
діатоміт, доломіт, трепел.
11. Деякі види діатомових водоростей є індикаторами
забруднення морської води різними відходами та нафтопродуктами.
12. Людина використовує накопичені осадові породи діатомових
водоростей для свої потреб.
Значення бурих водоростей.
1. Вони створюють в прибережній зоні органічну речовину, що
використовується в їжу морськими тваринами помірних і приполярних широт.
2. Вимерлі бурі водорості утворили водоростеве вугілля.
3. Людина використовує їх у їжу, особливо ламінарію,
оскільки в ній міститься багато поживних речовин, вітамінів, йоду..
4. Ламінарія використовується як профілактичний засіб при
шлунково-кишкових хворобах, склерозі, рахіті, зобі…
5. Велика кількість бурих водоростей збирається та
використовується як добриво, тому що в них багато калію.
6. У медицині із них добувають йод, бром, замінники крові…
7. Бурі водорості є основним джерелом отримання альгінатів –
сполук альгінової кислоти, яка використовується для покращення морозива, соків,
та для проклеювання паперу.
8. З них виготовляють хірургічні нитки, а в хімічній
промисловості – барвники, які використовують в поліграфії для кольорового друку.
9. У текстильній промисловості фарбування такими барвниками
робить натуральні тканини стійкими до дії води та сонця.
Значення червоних водоростей.
1. Утворюють кисень, беруть участь у процесах самоочищення
води.
2. Вони є їжею для тварин.
3. У клітинних стінках банрянок відкладається карбонат
кальцію.
4. Людина використовує багрянки в їжу (порфіра – червоний
морський салат, який вважається делікатесом).
5. Кароліна використовується як лікарська водорость,
виготовляючи з неї препарати для усунення печії.
6. Хондрус використовують як ліки при хворобах дихальних
шляхів (у сухому вигляді).
7. Агар використовують у мікробіологічних дослідженнях як
живильне середовище для вирощування мікробів.
8. Кондитери та пекарі додають агар у тісто, щоб хліб,
батони та бісквіти не черствіли.
9. З
філофори видобувають йод.
10. Коралінові водорості відіграють важливу роль в утворенні
коралових рифів.
“Водорості
– підводні висячі сади, що виконують функцію єдиної житниці океану, без якої
життя в ньому було б неможливим.”
Б.Сергєєв
Поміркуйте!
“Водорості
мають високий вміст різних вітамінів, мінеральних солей, сполук йоду та брому,
тому постійне вживання їх у їжу запобігає різним порушенням обміну речовин. У
Японії водорості – неодмінна складова національної кухні: тут лише з ламінарії
готують понад 500 страв. Можливо,
саме цим пояснюється довголіття японців.
